Готується оновлена Резолюція ООН по Криму: що до неї додали правозахисники

Дім прав людини “Крим” спільно з Фондом Домів прав людини подали свої пропозиції до нової резолюції Генеральної Асамблеї ООН. 

В документ увійшли такі важливі питання, як:

— удосконалення можливостей забезпечення права на освіту в Україні жителів тимчасово окупованих територій, а також які подальші кроки повинна зробити держава Україна, щоб протистояти політики РФ по мілітаризації і асиміляції молоді в Криму;

— політично мотивовані переслідування жителів окупованих територій, арешти і утримання Російською Федерацією українських громадян за сфабрикованими справами, у тому числі Емір-Усейна Куку, Сервера Мустафаєва і багато інших;

— тиск на релігійні громади в Криму, а саме на Православну церкву України, греко-католиків, римо-католиків, а також судове переслідування мирних вірян, звинувачуючи їх у належності до Свідків Єгови, або до ісламських організацій;

— відсутність ефективних заходів щодо запобігання поширенню COVID-19 в окупованому Криму, зокрема в слідчих ізоляторах і тюрмах Криму, а також проведення масових заходів у пандемію, дозвіл на в’їзд громадян Російської Федерації до окупованого півострова;

— примусові виселення і конфіскація приватної власності в Криму, включаючи землю, в порушення відповідних міжнародних прав, відновлення права власності всіх колишніх власників, які постраждалі від попередніх конфіскацій.

Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA розповідає про підготовку пропозицій і пояснює, де і коли буде розглянуто цей документ.

— Фінальний текст резолюції Генеральної Асамблеї ООН про ситуацію з правами людини в АРК і місті Севастополі буде винесений на голосування в грудні цього року. Перед цим його в листопаді розглядатиме Третій комітет ООН, який займається гуманітарними питаннями.

Вперше резолюція ООН про ситуацію з правами людини в Криму була проголосована і прийнята 19 грудня 2016 року. Відтоді кожного року в грудні Генасамблея розглядає і затверджує нову резолюцію на цю ж тему. Як правило, кожна нова резолюція великою мірою повторює зміст попередніх, але також відбуваються певні зміни в змісті, які показують нові тренди, які сталися протягом року.

Розкажіть про участь у підготовці цього документа наших організацій.

— Почну з того, що українські правозахисні організації у співпраці з Фондом Домів прав людини були тими, хто взагалі адвокатував появу першої резолюції Генеральної Асамблеї ООН про ситуацію з правами людини в Криму.  

Як відомо, відразу після окупації півострова у березні 2014 року Генасамблея ООН прийняла резолюцію про територіальну цілісність України. Але після того минуло декілька років, а жодних нових документів не було. Правозахисники наполягали на прийнятті окремої тематичної резолюції з фокусом на ситуацію з правами людини на окупованому Росією Кримському півострові, яка зрештою і була прийнята у 2016 році.

Однак у процесі її підготовки не було жодних консультацій із правозахисними організаціями, і, побачивши текст, ми дещо критично його сприйняли та описали проблему з політизацією цієї резолюції, наполягаючи на тому, що вона повинна мати правозахисний фокус.

Після цього кожен рік наша організація разом з Фондом Домів прав людини, Кримською правозахисною групою просувала правозахисне бачення та правки до текстів резолюцій, обґрунтування з посиланням на фактаж, цифри, на тренди року. Також ми працювали із Міністерством закордонних справ України і делегаціями інших країн, інформуючи їх про поточну ситуацію і виклики в Криму та переконуючи голосувати за резолюцію.

Адвокатуючи зміни до резолюції, цього року ми також підготували кілька підсумкових документів, де були викладені текстуальні елементи – наші пропозиції щодо наступної резолюції і їх обґрунтування. Цей документ підтримали всі організації – члени Кримського дому з прав людини: Кримська правозахисна група, ZMINA, Регіональний центр з прав людини «Альменда», а також Фонд Домів прав людини.

Розкажіть докладніше про участь у поданні Фонда Домів прав людини (ФДПЛ).

— Фонд Домів прав людини має офіс в Женеві, який зорієнтований на співпрацю з ООН. Багато років ця організація допомагає правозахисним організаціям, – членам мережі Домів прав людини проводити адвокацію, яка спрямована на структури ООН. Така їхня допомога є неоціненною як у підготовці пропозицій та рекомендацій, так і щодо їх просування. 

Зокрема, цього року колеги із ФДПЛ організували більше 10 зустрічей з делегаціями різних країн при ООН, де ми пояснювали, представляли свої ідеї щодо того, які нові зміни варто внести до тексту цьогорічної резолюції. А також переконували країни голосувати й підтримувати резолюцію в цілому.

— Який ми очікуємо результат після нашого подання до Резолюції ООН?

Очікуємо, що цього року, як і в попередні роки, Генасамблея більшістю голосів підтримує цю резолюцію. Ми ще не бачили її остаточний текст. Його узгодження – прерогатива групи країн-авторів, які є ініціаторами змін по резолюції. Як правило, це Україна і країни-партнери, члени Євросоюзу та інші. Фінальний текст резолюції, який буде виноситися на Третій комітет, а потім на Генасамблею, залежить від того, як його сформулює основна група країн.

На початку вересня правозахисні організації направили свої пропозиції до Міністерства закордонних справ України, щоб вони це врахували при напрацюванні підсумкового бачення, як має виглядати цьогорічна резолюція.

Якщо подивитися на голосування країн, починаючи з 2016 року, ми бачимо, що підтримка цієї резолюції коливається десь в рамках 65-80 країн, які голосують «за». Приблизно така сама частина країн утримується, і десь близько двох-трьох десятків країн голосують «проти». Але для ухвалення резолюції важливим є саме баланс голосів «за» і «проти», тобто необхідно, щоб країн, які проголосували «за», було більше, ніж країн, які проти цієї резолюції.

З року в рік наші адвокаційні зусилля великою мірою спрямовані не тільки на те, щоб інформувати про останні зміни ситуації в Криму ті країни, які є і так нашими давніми союзниками, але й на те, щоб змінити думку країн, які утримуються від голосування, щоб вони більш активно включилися в підтримку резолюції. Цього року потенціал для підтримки резолюції існує, наприклад, серед країн Латинської Америки. 

Підтримка цієї резолюції має величезне символічне значення для багатьох людей у Криму, тому що Генасамблея ООН є найбільшим репрезентативним світовим органом, в який входять всі країни світу. Коли питання Криму розглядається на Генасамблеї ООН, коли країни його обговорюють, приймають резолюцію, це важливо для кримчан. Більш того, важливо, коли в резолюціях відображаються останні тренди, які відбулися протягом року на окупованому півострові, і особливо важливо, коли там з’являються імена політв’язнів. 

Це взагалі унікальна річ, тому що, як правило, текст резолюції Генасамблеї ООН містить загальні формулювання, там рідко згадуються якісь персоналії, це в історії ООН буває дуже нечасто. У минулих резолюціях згадувалося прізвища Володимира Балуха, Олега Сенцова, і зараз вони вже на волі. Але з іншого боку, так само згадувалося прізвище Еміра-Усеїна Куку: на жаль, він і досі перебуває в ув’язненні, але ми боремося за його звільнення, як і за звільнення інших політв’язнів.

Цього року одним із наших фокусів була також робота щодо внесення в текст резолюції Генасамблеї ООН імені Сервера Мустафаєва – координатора “Кримської солідарності”. 

У підготовці пропозицій до резолюції ООН взяли участь організації — засновники Дому прав людини Крим: Центр прав людини ZMINA, Регіональний центр з прав людини, Центр громадянської освіти «Альменда», Кримська правозахисна група.

Розпитувала Олена Лисенко, спеціально для Дому прав людини “Крим”.