Перша спільна міжнародна адвокація двох українських Домів прав людини — Подання до Комітету ООН

У колах мережі Домів прав людини виникла ідея – подати спільне подання до Комітету ООН з прав людини. Освітній дім прав людини в Чернігові (ОДПЛ-Ч) підготував свою інформацію стосовно ситуації з правами людини на материковій частині України, а Дім прав людини “Крим” (ДПЛ Крим) дані по окупованому Криму.

За словами директора ОДПЛ-Ч Сергія Бурова, це подання важливе, тому що є частиною періодичного звітування України до Комітету ООН з прав людини.

“Багато організацій, які входять до Дому прав людини Крим, до освітнього Дому прав людини в Чернігові вже подавали альтернативні звіти по цій процедурі. Зараз є такий етап, коли перед засіданням Комітет з прав людини ООН можна прийняти додаткові подання.

Це Подання дозволяє додатково письмово заявити про актуальні проблеми. Ті, хто готував ці подання, за бажанням, разом з представниками Фонду Домів прав людини можуть взяти участь в засіданні Комітету, яке було через пандемію перенесено на осінь. Це досить потужний крок. Іноді через міжнародні інституції можна добитися того, чого довгий час не можеш добитися у своїй державі.

Наприклад, коли наші міграційні служби були на карантині, біженці не могли продовжити дію документів, внаслідок чого вони не могли отримати медичну допомогу або кошти. Тому сподіваємось розв’язати якісь системні питання і проблеми через міжнародні інституції. Своєрідним “батогом” штурхнути нашу державу”, – розповідає Сергій Буров про мету і значення цього спільного Подання.

Сергій Буров

Координаторка Дому прав людини “Крим” Марія Суляліна повідомила, що правозахисні організації, які входять до кримського ДПЛ, нагадали у Поданні, що може зробити українська держава для жителів окупованого півострова.

“Російська Федерація де-факто контролює окупований півострів і несе відповідальність за ситуацію з правами людини в Криму. Однак, Україна теж має зобов’язання перед своїми громадянами, які проживають на окупованій території. Україна, як держава, виконала не всі зобов’язання, які в неї є згідно з Міжнародним пактом про громадянські та політичні права в контексті Криму”, – пояснює правозахисниця і розповідає про участь правозахисних організацій — учасників ДПЛ Крим у спільному Поданні.

Регіональний центр прав людини (РЦПЛ) зазначає, що з моменту початку окупації Криму та поширення на території окупованого півострова дії свого законодавства, РФ перемістила з території Криму на свою територію щонайменше 9000 осіб. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений права на в’їзд у свою власну країну. Більшість з ув’язнених громадян України, переміщених РФ на свою територію фактично позбавлені цього права. При цьому за більш ніж шість років існування даної проблеми влади України не вжили належних заходів для її вирішення. Зокрема, не була ініційована розробка правового механізму, який би забезпечив повернення на територію України її громадян, переміщених з території Криму на територію РФ для відбування покарання.

Також у поданні правозахисники нагадують про те, що на окупованому півострові залишалось понад чотири тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування.

“З початку окупації Криму і по сьогоднішній день владою України не було вжито жодних заходів для евакуації українських дітей з окупованої території та / або надання їм належного захисту, зокрема для збереження їх ідентичності від втручання в неї з боку держави-окупанта. Відсутні будь-які ефективні механізми забезпечення Україною прав таких дітей на тимчасово окупованій території”. – йдеться в документі.

“Також у Поданні зазначені питання про доступ кримчан до українських банків та про виплати пенсій та грошової допомоги”, – пояснює Марія Суляліна.

ZMINA нагадує у документі про ще одну важливу проблему у сфері свободи пересування — складну процедуру в’їзду до окупованого Криму для іноземних журналістів, адвокатів та правозахисників, присутність яких на окупованому півострові має важливе значення в контексті фіксації порушень прав людини та захисту жертв.

“Чинна процедура доступу іноземних правозахисників до Криму залишається бюрократичною, вона необґрунтовано перешкоджає їм доступу до Криму. ZMINA додала свої пропозиції, як влада України може поліпшити цю процедуру”, – пояснює координаторка кримського Дому Марія Суляліна.

Центр громадянської освіти “Альменда” нагадує про право доступу до вищої освіти дітей з Криму.

Кримська молодь, через об’єктивні причини, пов’язані з окупацією, немає повноцінного доступу до всього спектру освітніх можливостей, який є у їх однолітків з материкової частини України (що, зокрема, ускладнює успішне складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), необхідного для вступу до українських вишів на бюджетну форму навчання)”, – зазначено у поданні.

Кримська правозахисна група (КПГ) акцентувала увагу на ситуації з COVID-19 у місцях несвободи.

Гуманне ставлення до осіб у місцях несвободи передбачає і відповідні дії держави на захист їхнього життя і здоров’я під час епідемії, а саме пандемії COVID-19. З метою протидії поширенню COVID-19 у колоніях Криму й СІЗО запроваджено низку обмежень. Утім реальна ситуація, виявлена у процесі здійснення моніторингу Кримської правозахисної групи, викликає значне занепокоєння”, – повідомляють правозахисники.

Марія Суляліна підкреслює, що участь двох Домів у підготовці цього документу важлива, оскільки дозволяє покрити широкий спектр тем – як в контексті питань пов’язаних з окупованими територіями, так і питань в сфері прав людини, які виникають на підконтрольній частині України. Правозахисниця додає, що планується подальша спільна робота двох українських Домів в міжнародній адвокації.

Марія Суляліна

Директор ОДПЛ-Ч Сергій Буров стверджує, що успіх цієї спільної справи у співпраці: “Ми закликали всі організації, які входять до наших домів, підготувати свої частини доповіді. Я думаю, що вийшло добре.

Для нас дуже важлива співпраця. Коли створювався Освітній Дім прав людини в Чернігові, була ідея створити в України тематичні Доми прав людини, щоб кожен Дім відповідав за окремий напрямок: толерантності, міжкультурних цінностей, екології та інші. Поки що ця ідея повністю не втілена, але виник Кримський дім. Сподіваюсь, що він скоро повернеться до Криму і буде там працювати”.

Правозахисник вважає роботу ДПЛ “Крим” професійною і злагодженою.

“Мені дуже подобається робота Кримського Дому, вона професійна. Організації, які працюють на тему окупованого Криму, проводять серйозну експертизу прав людини в Криму, постійно проводять моніторинги. Ніхто наразі так системно і якісно не проводить моніторинг, як організації, що входять до цього Дому. Добре, що вирішили скористатися цим міжнародним майданчиком для освітлення кримських проблем, — каже Буров і додає: “Вважаю, що ми мусимо створити якийсь механізм поєднання своїх планів, працювати спільно, взаємно доповнювати один одного”.

За посиланням можна прочитати на сайті Комітету з прав людини підготовлене Подання: https://bit.ly/2MTXKJn

Також на сторінці Комітету ООН з прав людини можна ознайомитися із темами, що стосуються Криму, а також — прочитати питання до Росії: https://bit.ly/2Mtk3po.

Tags: