Виклики COVID-19 прискорили необхідність розв’язання логістичних проблем абітурієнтів з Криму, — правозахисники

Про умови вступу до українських ВНЗ для абітурієнтів з Криму, а також про труднощі, з якими можуть вони зіткнутися в цю вступну кампанію через пандемією COVID-19, розповідають представники правозахисних організацій — членів Дому прав людини “Крим”.

«У кримчан є два варіанти вступу до українських вишів. Перший варіант — на загальних підставах, після екстернату або після дистанційної освіти скласти зовнішнє незалежне оцінювання і вступити до будь-якого вишу. Другий варіант — вступити через освітні центри «Крим — Україна». Потрібно спочатку здати українську мову та історію України, а потім вже профільний іспит. Але цей варіант передбачає вступ лише в один із заздалегідь обраних вишів, і є лише один шанс. Спочатку вищих навчальних закладів для кримчан було 14, потім – 35, а зараз їх вже більше ніж 200, якщо враховувати коледжі. Останнім часом збільшилася кількість вступників саме у такий спосіб, хоча в цілому вона залишається невеликою — близько 300 осіб на рік», – розповідає аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.

Основна сесія ЗНО розпочнеться 25 червня. Кримчани, котрі не встигли зареєструватися на основну сесію, можуть подати документи на додаткову, що продовжена до 11 серпня.

Спрощені умови вступу для мешканців тимчасово окупованих територій Криму й Донбасу, передбачені законодавством, у 2020 році не зазнали змін. Вступники з Криму беруть участь в конкурсі в межах квоти №2, доступною в кожному з цих закладів вищої освіти.

Олег Охредько, , світлина Docudays UA



Головним питанням для абітурієнтів з Криму залишається умова перетину адмінкордону з Херсонською областю.


З березня 2020 року на КПВВ, під час виїзду або в’їзду до Криму було запроваджено обмеження як з боку України, так і з боку Росії. В результаті діти були обмежені у виїзді.

«Особливо проблема стала актуальною, коли в Україні відкрилася реєстрація на Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Спочатку Міністерство освіти продовжило терміни сесії реєстрації, проте це не розв’язало проблему, тому що питання фізичного виїзду дітей з території Криму залишалося відкритим. Підставами для виїзду за українськими законами могли бути лише «підстави гуманітарного характеру», але вони не були чітко прописані, про них йшлося лише у листі міністра реінтеграції Олексія Резнікова. Тобто рішення пропускати чи ні через КПВВ у кожному окремому випадку могло бути суб’єктивним», – розповідає голова правління Кримської правозахисної групи, представниця Дому прав людини «Крим» Ольга Скрипник.

Правозахисні організації, зокрема представники Дому прав людини «Крим», вели комунікацію з Міністерством реінтеграції, робили публічні заяви про те, що потрібно давати можливість різним категоріям людей поступово виїжджати, безперечно, за умови дотримання обмежень санітарного характеру.

Ольга Скрипник пояснює, що інша проблема, яку потрібно було терміново вирішувати, — це обов’язкова обсервація для всіх, хто виїжджає з Криму. Після 22 квітня 2020 року стало можливим вибрати режим самоізоляції за допомогою мобільного додатку як альтернативу медичному закладу. Це означало, що діти та їхні батьки все одно мали перебувати на карантині необхідний термін (два тижні), і вони не могли вирішити питання навчання. Ситуація зі вступом залишалася під загрозою.

Правозахисники неодноразово повідомляли про цю проблему в Міністерство реінтеграції, спілкувалися із заступником міністра, пропонували свої шляхи вирішення, і врешті-решт проблему частково вдалося вирішити.

«З 29 травня було внесено зміни до положення про обсервацію. Тепер діти, котрі їдуть здавати ЗНО у супроводі одного з батьків, не підлягають обсервації й режиму самоізоляції. Вони можуть подати всі необхідні документи особисто. Зрозуміло, що необхідно дотримуватися санітарних вимог, носити маски, користуватися рукавичками та дезінфектором.

Ми сподіваємося, що і прикордонники однозначно розглядатимуть виїзд для здачі ЗНО як причину гуманітарного характеру і надаватимуть дозвіл на перетин КПВВ. Але потрібно враховувати, що навіть за наявності такого дозволу перетин адміністративного кордону потребує певного часу. Не варто планувати перетин вночі, доцільно готувати це в робочі дні та в робочій час, тому що дозвіл на в’їзд може узгоджуватися з Києвом.

Окрім вступників є ще студенти, котрим потрібно здавати сесію чи захищати диплом. Питання з ними на цей час не вирішено»
, – каже правозахисниця.

Ольга Скрипник відзначає, що на тепер залишаються чинними обмеження російських КПВВ.

«Там змін жодних не було, обмеження не скасовувалися. Згідно з постановою РФ, за умови пред’явлення українського паспорта кримчани можуть виїхати один раз. Якщо потрібно буде виїжджати кілька разів — виникнуть проблеми. На жаль, на сьогодні для кримчан ситуація, як і раніше, залишається складною», – додає експертка.

Ольга Скрипник

Голова Центру громадянської освіти «Альменда», експерт Гельсінської спілки з прав людини та Дому прав людини «Крим» Валентина Потапова розповідає, що до громадських організацій, що опікуються питаннями дотримання прав людини в Криму, регулярно надходять запити від кримчан про допомогу й консультацію з питань вступу до українських вишів.

«Ми консультуємо кримчан. Є для них, безумовно, позитивні зміни. Наприклад, розширено список вишів і коледжів, до яких вони зможуть вступити за спрощеною системою через освітні центри «Крим — Україна». Тепер у цьому списку 91 ВНЗ. У цьому році вперше в списку для спрощеного вступу з’явилися медичні виші, університети культури, додано коледжі. Водночас з’явилися нові виклики для жителів півострова в умовах пандемії».

На думку правозахисниці, логістичні виклики для абітурієнтів з Криму і міста Севастополь можуть стати ще більш значною проблемою.

«Зазвичай на дистанційну або екстернатну форму навчання школярі з Криму вступали до найближчих з півостровом шкіл Херсонської області. Для того, щоб скласти ЗНО, діти з батьками (або з одним з батьків) виїжджали напередодні тестування, у них була одна ночівля, яку вони сплачували самостійно. Після проходження ЗНО з кожного з трьох предметів, вони, зазвичай, поверталися додому. Таким чином, основні логістичні витрати були на 3 поїздки (Крим — Центр тестування — Крим), 3 ночівлі, харчування.

В умовах карантину логістика змінюється. Батькам з дітьми буде важко за короткий час проходити тричі КПВВ, отже, їм потрібно планувати проживання на материку десь протягом 10 днів. Необхідно, щоб школярам та їхнім батькам було надано житло на «бюджетних умовах». Однак на сьогодні це питання не вирішене»,
— каже Потапова.

Експертка пояснює, що діти, котрі навчалися в Міжнародній українській школі (м. Київ), у разі необхідності, забезпечувалися проживанням у гуртожитках для відряджених на курси підвищення кваліфікації вчителів. Складали 3 тестування ЗНО (протягом близько 10 днів) і поверталися до Криму. Транспортні витрати у них були на проїзд Крим — Київ — Крим, проживання та харчування протягом 10 днів. Абітурієнти центрів «Крим — Україна» виїжджали з Криму для вступу приблизно на 5–7 днів. Робота Центрів була побудована у такий спосіб, що цього часу було достатньо. Для проживання Центри пропонували гуртожитки ВНЗ, і це були дуже низькі ціни: логістичні витрати — проїзд Крим — Центр — Крим, проживання 10 днів (разом з батьками) за низькою вартістю і харчування.

Валентина Потапова додає, що через карантин зараз виші не в змозі надавати свої гуртожитки дітям з окупованих територій, і тому ця проблема цілком лягає на плечі кримчан.

“Як бачите, зараз, в умовах боротьби з пандемією, вступна кампанія для батьків абітурієнтів з Криму стає “дорогим задоволенням”. Тому ми продовжуємо наполягати на відкритті в Херсоні Центру дистанційної освіти інтернатного типу для школярів з Криму”, – зазначає Потапова.