Готується оновлена резолюція ООН щодо Криму: що до неї запропонували правозахисники
У грудні цього року, Генеральна Асамблея ООН голосуватиме за восьму резолюцію про ситуацію з правами людини в АР Крим і місті Севастополі. Організації громадської спілки Дім прав людини Крим (ДПЛ Крим) вже подали свої пропозиції. Цього року правозахисники зосередилися на нових трендах в реаліях повномасштабної війни. Про деякі з них та чому ця резолюція та міжнародна адвокація важливі розповіла Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи, членкиня правління ДПЛ Крим, співкоординаторка Експертної мережі Кримської платформи.
“На сьогодні бачимо конкретні негативні тренди та певні обов’язкові пункти, які мають бути відображені в цьогорічній Резолюції… Для нас, правозахисників, це один з небагатьох практичних механізмів,а основним її результатом має бути доповідь Генерального Секретаря про Крим на Генеральній Асамблеї ООН, та збільшення, або, хоча б не зменшення, підтримки країн через голосування.”
Крим став базою для мобілізаційного ресурсу. Кримські діти – мобілізаційним резервом
Головне фото з моніторингового звіту Центру громадянської просвіти “Альменда”: Універсальний солдат – Освіта як знаряддя Росії на окупованому півдні України. Серпень 2023, Крим.
“Пропозиції цього року стосуються змін в контексті погіршення ситуації після повномасштабного вторгнення. Власне одна з них стосується мілітаризації. Тут мова йде не тільки про вже відомий факт мілітаризації півострова як військової бази… Крим став базою мобілізаційного ресурсу – використання кримчан для військових цілей – це саме про людський ресурс. І це призводить до багатьох інших порушень прав людини. Враховуючи це, ми наголошуємо на тому, що мілітаризація дітей сьогодні – це створення мобілізаційного резерву для продовження війни проти України.”
“Мова йде, наприклад, про 16-17 річних підлітків, з яких Росія по суті робить резерв для того, щоб далі відправляти “вчорашніх” дітей на війну проти України, у випадку продовження війни, вони будуть заміною на фронті.”
Політичні переслідування та спеціально створені СІЗО в Криму для викрадених українців
“Інша рекомендація стосується ситуації з політичними переслідуваннями. Окупований Росією Крим продовжує перетворюватися на тюрму. На сьогодні, нам відомо про спеціально створені СІЗО №2 та №8, для людей яких викрадають з півдня України, це сотні і сотні громадян вивезених з ново окупованих територій Запорізької і Херсонської областей – і ми вважаємо, що це має бути відображеним в новій Резолюції, яка буде прийнята і цьому році.”
“Цього року ми також наголошуємо, на трагічних наслідках того, що не було відповідної реакції на триваючий злочин Росії – а саме, ненадання медичної допомоги політичним вʼязням. Вже цього року, це призвело до смертей Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга, які померли через свідоме ненадання їм медичної допомоги. Власне ця практика поширюється і зараз – під загрозою смерті знаходяться декілька десятків політичних вʼязнів. Ми вважаємо, що свідоме ненадання медичної допомоги, що вже призвело до смертей, має бути окремо підкреслено в Резолюції з вимогою до Росії, надати доступ до місць несвободи до наших громадян і взагалі припинити цю практику та звільнити політичних в’язнів. В першу чергу, це стосуються тих, хто потребує термінової медичної допомоги.”
“Кримській правозахисній групі наразі відомо про щонайменше 180 кримських політичних вʼязнів. Ми знаємо деталі їхніх кримінальних справ і імена так званих суддів. Ми також верифікували щонайменше 70 політично мотивованих справ проти українців, що були вивезені з окупованих територій півдня [України] та перебувають в СІЗО в Сімферополі або після Сімферополя вже були вивезені до Російської Федерації.”
Про адвокацію на міжнародному рівні та чому вона важлива
Уперше тематична резолюція щодо Криму була проголосована й ухвалена в 2016 році, адвокатували цю резолюцію також й правозахисні організації у співпраці з Фондом домів прав людини (ФДПЛ). З текстом минулорічної резолюції, до якої також подавали пропозиції правозахисники, можна ознайомитися за посиланням.
“Здебільшого наша адвокація на рівні інституцій ООН, Ради Європи відбувається завдяки співпраці з Фондом. Наші рекомендації до Резолюції так би і залишилися текстом і в кращому випадку були б підтримані Українським урядом, але для нас як для правозахисників є важливим просування не через державні інституції, а, зберігаючи незалежність, йти через правозахисні організації. Тож аспект просування, адвокації цих пропозицій є найважливішим. Сьогодні українські правозахисники – серед ключових, які просувають зміни для покращення міжнародної системи справедливості через притягнення до відповідальності. І тут для нас залишається ключовою співпраця з Фондом на рівні міжнародної адвокації.”
“Окремим напрямом роботи ФДПЛ є підтримка правозахисників. По-перше, це підтримка уваги та адвокація звільнення правозахисників, які зараз в неволі через політичні мотиви, таких як Ірина Данилович та Емір Усеїн Куку. По-друге, це підтримка роботи та професійне зростання українських правозахисників, які продовжують свою роботу в умовах війни, – це підсилює наш голос і дає можливість впливати на конкретні рішення, в тому числі, політичні рішення, які стосуються як питань України, так і побудови міжнародних систем. Результатом цієї підтримки, є, в тому числі “кримські” Резолюції, які ухвалюються вже щорічно.”
“Окрім підготовки рекомендацій до самих Резолюцій, завдяки співпраці з Фондом, ми беремо участь в міжнародних заходах на підтримку цих Революцій, та зустрічах з Місіями при ООН різних країн, які знаходяться в Нью-Йорку, США. Такі зустрічі є дуже важливими, оскільки ми зустрічаємося як з нашими партнерами, тими, хто нас [Україну] підтримують, так і з нейтральними країнами [що утримуються при голосуванні за відповідну Резолюцію] і нам дуже важливо чути їхню аргументацію. Тому що часто ми можемо знаходитися у своїй “бульбашці”, і зовнішній професійний погляд і можливість почути коментарі країн, що нас не підтримують, дійсно підсилили нашу роботу, оскільки ми можемо посилити нашу аргументацію.”
Наприкінці травня – початку червня цього року Ольга, разом з експертками з Центру прав людини ZMINA, Регіонального центру прав людини, Центру громадянської освіти “Альменда” та ДПЛ Крим взяли участь в адвокаційній поїздці до Нью-Йорку та Вашингтону. Там вони зустрілися з представниками міжнародних організацій, делегаціями країн-членів ООН, представництвом Європейського Союзу при ОНН, конгресменами та сенаторами США для презентації нових даних та обговорення ситуації з правами людини в Криму. Це була перша з двох запланованих поїздок цього року з метою підтримки пропозицій правозахисників до Резолюції, залучення партнерів до участі у Експертній мережі Кримської платформи, підтримки уваги до ситуації в Криму з акцентами на проблемі примусового переміщення українських дітей, індоктринації та мілітаризації дітей в Криму, ситуації з політичними переслідуваннями, тощо. Вона відбулася за організаційної підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини та Фонду Домів прав людини. Наступна така поїздка відбудеться наприкінці листопада цього року.
“Всі ці зустрічі завжди також пов’язані з питанням політичних в’язнів, з питанням цивільних заручників, яких зараз тисячі й в нас немає жодного механізму для того, щоб їх звільняти.
В контексті визволення політичних в’язнів, цей діалог, як з партнерськими країнами, так і тими, що не підтримують нас активно – є дуже важливим, бо тут будь-яка країна, може стати як мінімум перемовником щодо визволення конкретних людей. Наприклад, був випадок, коли Туреччина допомогла у звільнені двох [політичних вʼязнів] представників Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, – тобто ми не знаємо, коли і що може спрацювати і якраз деякі країни, які залишаються у співпраці з Росією, можуть говорити про [звільнення] конкретних людей. Бо, зрозуміло, для нас [України] такі перемовини вести складніше. Теми політичних переслідувань, наприклад, катувань, знущань над жінками, і т.д., – це більш універсальні теми – які ми часто можемо просувати з тими країнами, що, наприклад, політично [з Україною] можуть бути з чимось не згодні. Ми не знаємо точно що саме може спрацювати, тому що правових механізмів немає, якби вони були – ми б вже звільнили цих людей, бо вони ув’язнені незаконно.”
У підготовці пропозицій до резолюції ООН взяли участь організації спілки “Дім прав людини “Крим”: Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, Регіональний центр з прав людини, Центр громадянської освіти “Альменда”.
Читайте також:
Правозахисники підозрюють понад 90 осіб в переслідуванні кримських журналістів та блогерів